Дорощук Поліна – учениця 3-А класу (2017-2018 н.р.), яка дуже любить уроки літературного читання. І недарма, бо любов до художнього слова перетворилась у хобі – складання віршів. Улюбленими поетами дівчинки є Тарас Шевченко й Ліна Костенко.

      Закохана в природу рідного краю, Поліна відтворює її не тільки в поетичних творах, а й у малюнках. Мріє побувати в усіх містах України й написати про подорож нові вірші. Найзаповітнішим бажанням є видати власну збірку.

      Бажаємо юній поетесі здійснення мрій, а сьогодні вітаємо з дебютом!

***

Україна – рідна мати,

Рідне поле, рідна хата,

Мільйон волошок, маків цвіт –

Це неповторний рідний світ!

Люблю я рідний-рідний ліс,

Грибів, малини цілий віз!

Пташок співанки чарівні,

Що хочеться співать й мені.

Я повертаюся додому,

Де пахне м’ята і солома.

Біжу стежиною до хати,

Де ждуть рідненькі мама й тато.

Люблю я солов’їний спів,

Свою Вітчизну і батьків!

Івана Купала

Чорноока дівчина

На Івана Купала

Через Устю таємничу

Віночок пускала.

З милим своїм, судженим

Через палаюче багаття стрибала.

Дівчат молодих

За собою звала.

Десь у лісі на горбах

Папороть шукала.

Доля гірка по світах

Дівчину чекала.

В Африці, друзі, зими  не буває

Кожна сніжинка,

Як та цікавинка.

Одна – загадкова,

Пухнаста, казкова.

А інша – лапата,

Кружляє завзято.

А третя – маленька,

Така цікавенька!

Четверта – колюча,

Та все-таки мила,

Хвилинку в долоні

Моїй погостила.

А в Африці, друзі,

Сніжинок немає.

Там літо завжди.

Зими не буває.

Так хочеться снігу

Жирафам і левам.

В кожух одягтись

Африканським деревам.

А снігу роками

Нема та й немає.

Бо просто туди

Зима не встигає.

***

Пташки літають навкруги.

З ними я кружляю.

Небо синє,

Сонце ясне,

А життя прекрасне!

***

Прийшла осінь.

Настали холоди.

Облітає листя

З берези і верби.

Хоча сонечко ще виглядає,

Соловейко вже останню пісню грає.

Зовсім скоро вже настане зима.

Глянь у вікно, а осені – нема.